Ридваном їхва пан, і курява стовопм

Від коней та коліс знялася над шляхом;

А Муха, сидя на ридвані,

Як пані,

Подумала: яку ж я куряву зняла.

Втяла!

ГАДЮКА

Гадюку мерзлу взявши в руки,

Іван за пазуху відтаять положив.

Гадюка в пазусі одтила.

Та Йванові жала впустила.

Гадюка ожила - добродій більш не жив;

Від яду вмер, набравшись муки.

Так платять за добро гад.ки!

МЕТЕЛИК І КОМАР

Комар, Метелика уздрівши долі, в глині,

Подумав: "Поділом: так низько не літай!"

Піднявсь, дзижчить, - і сам застряв у павутинні.

І поділом: не дуже вгору піднімай!

ГЛЯНЬ НА СЕБЕ!

Сміявсь і реготавсь, узявшися за боки,

Колись зустрітивши Сліпого, Одноокий;

Тут Косий підійшов - з обох розхохотавсь,

До лайки і до свари;

Прийшов Старий, і той над Косим реготавсь,

На ніс наткнувши окуляри;

Видючий се ввидав

І всіх їх осміяв.

НЕ ЗЛОДІЙ

Пропала в Сидора кобила;

На третій год її у Прокопа пізнав;

А Прокіп всім кричав,

Що він її не крав.

А нишком взяв, як на полі ходила.

Не злодій, бач! Не вмер Данило,

Болячка задавила!

ХОМИНА ЖІНКА

Хому та кашель злий напав;

Хома від кашлю захворав;

Хомиха, плачучи, просила майстра Мину

Мерщій Хомі зробити домовину.

Як добру жінку не любити,

Що чоловікові уміє угодити?!

СОБАКА

Максима Сидір раз з господи проводжав.

І на Максима став брехать рябий Кудлака;

Собаку Сидір відганяв,

А Сидору Максим сказав:

"Хай бреше, Сидоре, - не те воно Собака".

ОСЕЛ ТА СВИНЯ

Осел почванитись хотів

Перед сусідкою своєю,

Свинею,

Що чув в ліску всіх птахів спів.

"Ну, -каже, - соловей чирикав, заливався;

Щиголь цвірчав і затягався,

Ворона дралась дужче їх.

Найкраще півень пів Іванів...

А я, як загорланив,

Та заглушив усіх!"

Свиня захрюкала, барложачись край тина:

"З тобою птиця спорить гріх,

Бо ти їх більша всіх скотина".

ПЕТРУСЬ

Петрусь, щоб стих не вчить, - граматочку

спалив;

Татусь йому другу граматочку купив,

А Петруся - прихворостив.

ГРАК

Як вовка Грак кохає!

Куди не піде вовк - і Грак за ним літає...

Тут нічого й дивиться:

Бо Грак привик м'ясцем край вовка поживться.

Примчавсь в село Підсудок - Клим;

А Секретар, як хвіст, волочиться за ним.

ДОРОЖНИЙ СТОВП

Стовп на шляху другим показує дорогу.

А ходить сам?

Ніколи, єй же богу!

Мовчи, язичку! Кашки дам.

ЗЛОДІЙ

Судили Злодія. Суддя його питав:

Навіщо їй капшук з грішми в Петра відняв?

А злодій суддям так сказав:

"Петро мені капшук свій сам віддав,

А його тілько за горло подержав".

КАЛІКА

Хваливсь Хома-каліка,

Що він походив би зовсім на чоловік,

Якби розправилась рука й нога крива,

Та замість оцеї - другая голова.

Якби мій дід та в плахту вбрався,

То, мабуть, бабою б назвався.

НИЧИПІР

Ничипір-сват

Любив підчас пожартувати

Та набрехав Петрові на Наума,

Наумові на Йвана кума,

Іванові наплентав на Дмитра,

Дмитрові -на Жуобу Петра,

Журбі - на Чирочку Трохима,

Трохимові - на Пугача Максима..

Ничипору к біді

Брехня його пішла, як масло по воді,

Пішли з тії брехні вражда, позви, утрати;

А суд по ниточці як став їх розбирати

Та на клубочок все мотати,