Шрифт:
* * *
125 Я чую: «Менше пий, в вині добра немає! Чому рука твоя сулію обіймає?» «Поглянь на дівчину та на вино іскристе: Причин, по-моєму, ясніших не буває! * * *
126 Спокійно їж і пий, ходи собі в киреї, Якщо це праці плід, дбайливості твоєї, А решта... мудрому ціна її відома - Й життя коштовного він не складе за неї. * * *
127 Я вивчив образи живого й неживого, Проник у саму суть високого й низького, Але без сорому я визнаю, що досі Від хмелю кращого я не знайшов нічого. * * *
128 Цій чаші мудрий похвалу співає, Цілунками чоло її вкриває, А всесвіту гончар цю дивну чашу, Оздобивши, об камінь розбиває. * * *
* * *
130 Підчаший! Чим тепер я серце заспокою? Від хмелю дивного я на ногах не встою! Від пуху юного, що на твоїм обличчі, Зима життя мого зробилася весною. * * *
* * *
* * *
133 Із тих, що рушили в дорогу невідому, Хто звістку нам подав, хто повернув додому? Нічого не лишай на цім розпутті спраги, Бо повернутися не пощастить нікому! * * *
134 Ще кості, жили, кров у тілі є твоїм. Живи й не покидай своєї Долі дім. З Рустамом зіткнешся - борися до останку! З Хотамом здружишся - не підлягай ні в чім! * * *
135 Коли напровесні красуня біля гаю Мені в коновочку наллє вина до краю, (Хай вибачать мені це непристойне слово) - Будь я собакою, коли про рай згадаю! * * *
136 Недаром Бога ми за милосердя славим: Не замкне брами він перед рабом лукавим. Якщо й підпилий ти валяєшся сьогодні, Він завтра все простить твоїм кісткам трухлявим. * * *
137 Не треба й ласощів, як є корець вина, Та як налле його красуня чарівна. Пиячити весь вік, блукати, де попало - Немає кращого від Риби до Овна! * * *
138 Нагадує мені берегова травиця Ту косу, що плела колись небеснолиця. Тож не топчи стебла: воно в останках, може, Тюльпановидої красуні корениться * * *
139 Мене не радує тверезість, а пиття Вселяє в мозок мій шкідливе сум'яття. Та є середній стан - не перше і не друге. Я вічний раб його, бо він і є жит138 * * *
140 Цілую глечика, розпалений жагою, Жду віку довгого від п'яного напою. Уста до уст моїх він притулив і мовив: «Я був таким, як ти... побудь, побудь зі мною!»